18 лютого 2017 року відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН. З-поміж 309 учасників 24 учні 9-11 класів   представили на розсуд журі, до складу якого увійшли і викладачі нашого  університету проф. Семеног О.М. та доц. Герман В.В.,   лінгвістичні   дослідження.

Аналіз робіт із соціолінгвістики, ономатистики, української діалектології, мови творів письменників, мови Святого письма та, власне, захисти учнів (а це і м.Суми, Глухів, Шостка, Путивль, Охтирка, Лебедин, Конотоп, Ромни, Кролевець та відповідні райони) засвідчують: Мала академія наук – це особливий світ зі своєю системою стосунків, цінностей і традицій, осягнення лінгвістичної науки, але передусім це світ формування культуромовної особистості через «сродну» працю. Саме у «сродній» праці (Г.Сковорода) – наша краса, наша свобода, внутрішній вогник, професійне самовизначення, самовдосконалення і самореалізація.
Журі визначило переможців, окреслило напрями подальшої роботи з метою більш успішної підготовки робіт на конкурс. Аналіз робіт конкурсантів свідчить: поінформованість, власне, самих учителів про методологію і методику лінгвістичних досліджень, про стан і проблематику мовознавчих наук залишається недостатньою. І учнівське писемне наукове мовлення часто не відповідає літературним нормам майже на всіх мовних рівнях. Слушно зауважує П.Білоус, юним лінгвістам конче необхідні знання про … незнання, тобто про те, що на сьогодні в науці про мову ще не зроблено, а потреба в цьому є. На допомогу має прийти науковий наставник, який добре ознайомлений з розвитком лексикології, словотвору, діалектології тощо. Суголосними ці погляди з науковими міркуваннями психопедагога Е. Стоунса: …якщо ми хочемо, щоб діти чомусь навчились – їм треба у цьому допомогти: допомогти навчитися мислити, пізнати світ, підтримати бажання зробити у ньому щось, формувати повагу до думки інших людей, одночасно відстоюючи власну позицію. Психолог Л. Виготський описував покрокові дії педагога: …перш ніж пояснити – треба зацікавити; перш ніж змусити діяти – підготувати до дії; перш ніж звернутися до реакцій – підготувати установку; перш ніж повідомити що-небудь – викликати відчуття очікування нового.
Педагогічний досвід переконує: робота з обдарованими дітьми, які виявляють зацікавленість науковими студіями, демонструють небуденні здібності, креативне мислення, самостійний пошук шляхів розв‘язання актуальних завдань, відбувається більш ефективно за умови тісної взаємодії і взаємодоповнюваності загальноосвітньої школи, Малої академії наук і вищого навчального закладу. Є необхідність на мовно-методичних кафедрах у вищих педагогічних навчальних закладах збагатити навчальні курси чи спецсемінари модулями, темами про методику роботи з філологічно обдарованою учнівською молоддю, зокрема про методику керівництва науково-дослідницькою діяльністю школярів. Корисним вважаємо досвід мовних кафедр Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, викладачі яких систематично акцентують увагу майбутніх учителів на формуванні лінгвістичного мислення у школярів. У Сумському педагогічному університеті функціонує науково-дослідна лабораторія «Академічна культура дослідника». Тривалий час канд. філ. наук, доценти Наталія Дейниченко, Олена Кумеда залучають слухачів секції мовознавства Сумського територіального відділення МАН до пізнання стильової майстерності, успішно керує роботами молодих дослідників, навчає відповідати за якість наукового тексту, виховують повагу до кожного написаного слова, особисту зацікавленість. Важливі і спільні семінари керівників секцій з викладачами кафедри української мови.
Висловлюємо глибоку вдячність віце-президенту Сумського територіального відділення МАН України, директору Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю Ларисі Володимирівні Тихенко за співпрацю.

О. Семеног, завідувач кафедри української мови