Головне меню

video message chat movie speech bubble flat icon symbol 512a 629587303

ios
Головна Іноземної та слов’янської філології Кафедра української мови Новини Новини (Кафедра української мови) Презентація збірок «Жива пам’ять» і «Серця жар» члена Національної спілки письменників України Віктора Скакуна на факультеті іноземної та слов’янської філології

1 09186 57301150321 вересня 2017 року в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка на факультеті іноземної та слов’янської філології відбулася презентація книг Віктора Скакуна «Жива пам’ять» і «Серця жар». Викладачі та студенти високо поцінували твори поета, що увійшли до цих видань. Творчість поета сприяє вихованню громадянина і патріота Української держави, формуванню національної ідентичності, інтелектуально розвиненої, морально досконалої, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

 Ім’я Скакуна Віктора Панасовича, сумського поета, сатирика-гумориста, літературознавця, шевченкознавця, критика, перекладача, члена Національної спілки письменників України (з 1996 року), першого лауреата Всеукраїнської літературної премії імені П.А. Грабовського, лауреата і дипломата Всеукраїнських конкурсів і фестивалів гумору та сатири відоме не лише на Сумщині, а й в Україні загалом. Віктор Панасович Скакун є автором 26-ти поетичних і літературознавчих книг, які полюбилися читачам і одержали схвальну оцінку критики.
В.П. Скакун народився 28 червня 1941 р. у селі Терешківка Сумського району в сім’ї робітника. Закінчив Лебединське педучилище (1965), філологічний факультет Сумського педагогічного інституту імені А.С.Макаренка (1970), відділення журналістики Київської ВПШ (1975). Майже 40 років творчого життя присвятив журналістиці. Працював редактором районного радіо в Липовій Долині, першим керівником літературної студії імені Федора Швіндіна, з якої вийшли український літературознавець, доктор філологічних наук Олексій Вертій, поети Тамара Герасименко, Микола Андрієнко, талановита журналістка Алла Ковтун.
З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок працював на Сумському обласному радіо редактором, старшим редактором, виконував обов’язки і головного редактора.
Систематично й активно співпрацював з Українським радіо, зокрема редакцією інформаційно-аналітичного мовлення, радіостанцією «Колос». Постійно готував глибові й змістовні літературно-мистецькі передачі для редакції іншомовлення.
Був позаштатним кореспондентом всесоюзного журналу «Кадры сельського хозяйства», а також журналу «Харчова і переробна промисловість України».
За час роботи на Сумському обласному радіо В.П. Скакун підготував і видав у ефір понад півтори тисячі літературно-мистецьких передач, які мали тематичні цикли: «Із історії рідного краю», «Спадщина», «Зустріч», «Літературна Сумщина», «Наша душа, наша пісня», «Диво калинова» (про українську мову), «Веселий четвер» (сатирично-гумористична програма). Вів у прямому ефірі мистецьку передачу «Грай, гармошко!», яка користувалася успіхом у радіо-слухачів.
Упродовж 17 років журналіст і письменник був керівником традиційних «Вишневих усмішок» у селі Груні Охтирського району, присвячених славетному сміхотворцю Остапу Вишні. За цей період він створив звукову «Вишниніану». 1 квітня 1998 року В.П. Скакун як переможець республіканського конкурсу гумористів і сатириків був удостоєний честі відкрити Всеукраїнський фестиваль «Вишневі усмішки» в Національному палаці «України».
Як редактор Сумського обласного радіо В.П. Скакун 15 років широко висвітлював Всеукраїнський сільський фестиваль мистецтво «Боромля», готуючи до ефіру репортажі, коментарі, інтерв'ю, розповіді про його лауреатів. Про його роботу схвально відгукувався голова журі цього фестивалю, Герой України Анатолій Тимофійович Авдієвський. Досвід роботи журналіста і письменники В.П. Скакуна висвітлювався на сторінках газети «Літературна Україна» (3 квітня, с.2.), «Телерадіовісника України» (№5, 1997, с.16-21) та інших періодичних виданнях.
У 2015 і 2016 роках у Сумському видавничому домі «Білий птах» побачили світ його поетичні збірки «Живи пам'ять» і «Серця жар», які стали подією в літературному житті Сумщини. Книги переконливо засвідчили, що Віктор Скакун – поет ліричного обдарування.
Реалії дійсності, людські долі, картини природи, екскурси в історію, проблеми і конфлікти доби – усе це постає в його віршах у сприйманні яскравої, непересічної особистості, пропущеним крізь серце й розум винятково скромної людини з неординарним світобаченням, властивими уподобаннями, цілісними критеріями – соціальними й художніми.
Віктор Скакун – поет цікавий і самобутній, упродовж усього творчого шляху прагне говорити про пережите й відчутне в цьому неоднозначному світі з позицій правди й честі. Це й стало для митця морально-психологічною домінантою творчості. Відрадно й те, що в його поезіях тонке відчуття мови рідного народу і рідного слова. У них свіжі, оригінальні художні образи. Поезія його для людей і про людей.
У першій збірці поета «Жива пам'ять», яку високо поцінував рецензент, відомий український поет Леонід Стрельник, відтворено подвиги, мужність і відвагу, незламність духу безсмертних героїв, незабутніх воїнів-визволителів і народних месників калинової Сумщини, які в різні роки другої світової війни на фронтах і в тилу нещадно громили ненависного ворога, наближали величний День Перемоги. Збірка відкривається віршем «Небесна сотня», присвяченого пам'яті Героїв «Небесної сотні», які загинули за право кожного з нас жити на своїй землі, бути вільним народом у демократичній Україні в лютому 2014 року на «Київському Майдані» :
Орли-герої у годину грізну
Своє життя поклали на олтар Вітчизни,
За істинну її свободи
За ім'я великого народу.
Ніхто вовік не може їх забуть,
Вони барвінками цвітуть.
У книзі не можна без хвилювання читати рядки зрілих поезій «Коли на Заході чи Сході», «Жива пам'ять», «Прапор Перемоги», «Пам'ятник Олексію Бересту в Охтирці» та ін.
Поет уперше в українській літературі змалював мужній образ Героя України, ветерана Другої світової війни, лейтенанта, уродженця села Горностаївка Охтирського району Олексія Прокоповича Береста, який підняв у Берліні в травні 1945 року Прапор Перемоги над фашистським рейхстагом:
Перший дійшов до Берліна,
Стяг над рейхстагом підняв…
Встала з-під іга країна,
День Перемоги настав…
У цьому виданні автором правдиво відтворено подвиги і героям у роки Другої світової війни льотчика-аса, тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба – вихідця села Ображіївка Шосткинського району («На крилах мужності»); маршала бронетанкових військ, двічі Героя Радянського Союзу Павла Семеновича Рибалка, який народився в селі Малий Вистороп Лебединського району («Довгождана звитяга»); військового пілота, Героя двох золотих зірок Степана Павловича Супруна, батьківщиною якого є село Річки Білопільського району («Й навік востаннє кров свою пролив»); командира взводу полкової розвідки 717-го стрілецького полку 170-ї стрілецької дивізії, лейтенанта, Героя Радянського Союзу Петра Панасовича Мірошниченка – уродженця села Запсілля Краснопільського району, який у роки війни 1 січня 1944 року в боях за визволення від ворога села Печище Гомельської області (Білорусь) повторив подвиг Олександра Матросова, закривши своїм тілом амбразуру фашистського дзоту («Безсмертний подвиг лейтенанта»); керівника розвідувально-диверсійної групи, майора, Героя Радянського Союзу Кузьми Савелійовича Гнідаша – вихідця із села Салогубівка Роменського району («Мов птаха-сирота»); сапера, обдарованого художника Василя Андрійовича Мельника – уродженця села Беєво Липоводолинського району, батька народного артиста України, лауреата Національної премії імені Т.Г. Шевченка Михайла Васильовича Мельника («Смерть на війні сапер перехитрив…») та ін.
Поезію «Безсмертний подвиг лейтенанта» про Петра Мірошниченка процитуємо:
У сорок першім виряджала мати
Свого синочка у солдати
Й наказ йому дала у ту ж хвилину:
-Рятуй від гадів Батьківщину!
І син пішов на фронт – крізь куль пекельну круговерть,
В бою з затятим ворогом не раз
Стояв на смерть.
Він перший на одній з висот
Грудьми закрив фашистський дзот.
І того ж дня у завірюху і морози,
В безсмертя воїн увійшов
Як й Олександр Матросов.
З великою силою проникнення у внутрішній образ людини Віктор Скакун створив непересічні поезії, зокрема про командира стрілецької роти, лейтенанта Семена Лаврентійовича Вечьорку, який з кулею у серці прожив на сіті кілька десятиліть («Людина з кулею в серці»), поета-підпільника Федора Швіндіна («Поет-патріот у канцтаборі»), юних месників Волод. Клюшнина («Смерть юного партизщана») і Мотю Гендіну («Й сльоза скотилася з очей Вкраїни»).
Сильне враження на читачів справляють вірші «Спадщанський ліс», Імення їх навічно у граніті», «9 травня 1945 року», «В останній день війни загинув», «З війни вернувся батько мій додому». У цих поезіях є чимало творчих знахідок автора.
Ось як відгукнувся про цю книгу незадовго до кончини відомий український поет, наш земляк, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Олександра Олеся Володимир Григорович Мордань (1937-2017): «Читаючи вірші неординарної збірки поета Віктора Скакуна «Жива пам’ять», мимоволі стаєш ніби учасником бойових подій у роки Другої світової війни, захоплюючись подвигом, мужністю, відвагою воїнів-визволителів і народних месників рідної Сумщини. По правді скажу, що подібного поетичного видання на таку тему в нашому краї не було і це має бути належно поцінованим – однією з престижних літературних премій».
Заслуговує на увагу й відзнаку і друга збірка лірики поета «Серця жар» (2016). До неї ввійшли вірші про незмірну синівську любов до України, матері, батьківської землі, людини великої душевної краси, рідної мови. У ряді творів автор звертається до сучасності, осмислює історію нашого Слобожанського краю, засуджує нинішню агресію на Сході нашої держави:
На Сході України – справжній грозовій,
Веде затятий ворог смертний бій.
Зловісного агресора зі зброєю в руках
Зітрем на порох і ганьбою затавруєм у віках!
У виданні вміщено вірш «Герой» Небесної сотні», присвячений світлій пам’яті Героя України, Героя «Небесної сотні», уродженця міста Суми Олексія Сергійовича Братушка:
Він діяв сміло і хоробро на майдані,
Боровся за Вкраїни волю,
Її щасливу долю
Й в безсмертя рушив,
У легенду – на світанні.
Окрасою книги є поезії «Україні» (диптих), «Бій під крутами», «О Сумщино, гаю зелений!..», «Рідне місто», «Серця жар», «Терешківко моя, радосте моя!», поему «Гайдамаки» (про Т.Г. Шевченка), «Давид Гурамішвілі й Україна», «Роменська мадонна», «Співець», «Пам’яті матері», «Сестрі», «Трудар – життєлюб» та інші. Хороше враження на читачів справляють і «Двовірші». У одному з них («Голосом травня») поет говорить:
Озвусь я з того світу голосом трави:
«Вкраїно люба! Вічно ти живи!..»
Цей твір написано стисло, зворушливо і талановито. Вірші, що увійшли до збірок Віктора Скакуна «Жива пам’ять» і «Серця жар» - емоційні, виразні, мелодійні, легко запам’ятовуються.
Кращі поезії автора покладено на музику українськими композиторами Анатолієм Пашкевичем, Абрамом Гаком та іншими. Так, у 1973 році всесоюзна фірма «Мелодія» видала платівку «Пісня про Сумщину» на слова поета, музика А. Гака. І дотепер цей твір виконується в багатьох самодіяльних хорових колективах нашої області. Наприклад, у 2012 році ансамбль співаків села Сула Сумського району за майстерне виконання цієї пісні був удостоєний звання лауреата Всеукраїнського сільського фестивалю мистецтв «Боромля».
За сумлінну багаторічну журналістську і літературну працю Віктора Панасовича Скакуна нагороджено медалями «Ветеран праці» (1985), «Почесна відзнака» (2014) Національної спілки письменників України, «Будівничий України» (2017) Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка, а також кількома Почесними грамотами і дипломами. Він – почесний громадянин села Терешківка Сумського району.
Викладачі та студенти високо поцінували твори поета, що увійшли до цих видань. Творчість поета сприяє вихованню громадянина і патріота Української держави; формуванню національної ідентичності, інтелектуально розвиненої, морально досконалої, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка відзначається активною громадською позицією, готовністю до подальшого професійно орієнтованого навчання, спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання й саморозвитку та дієво їх реалізовувати.
Кафедра української мови, факультет іноземної та слов’янської філології, вчена рада Сумського державного педагогічному університеті імені А.С.Макаренка висунули збірки лірики відомого українського поета, випускника Сумського педінституту Віктора Панасовича Скакуна «Жива пам’ять» і «Серця жар» на здобуття обласної літературно-мистецької премії.

 6231 8b8c0 5289145366232 9d36f 17539552406237 760b6 5032852266244 1d89f 12127083476250 81625 16292381206255 868c0 21291702346259 fbcec 1706966562

1 493218191 2 551659215 3 1809057242 4 344696126 5 1984262751 1984262751
location
Приймальня ректора
40002, Сумська обл., м. Суми,
вул. Роменська 87
+38(0542) 22-15-17, 68-59-02

Всі контакти

ezgif.com optimize 923302113

На сайті

На даний момент 93 гостей на сайті

Електронний Розклад

stiker b890e 191035824

Copyright © 1924 - 2018. All Rights Reserved.

RAD Studio 10.2.2 Tokyo, Delphi, C++Builder, Delphi, C++Builder, На Delphi можно писать приложения не только под Windows но и под продукцию Apple (MAC OS, iPad, iPod, iPhone (iOS)), Android и даже Lunux.
Android Studio, Example, Sources, Уроки, Исходники, мобильный, смартфон
GPS трекер Goome GM02EW