Цьогоріч світова педагогічна спільнота відзначає 100-річччя з дня народження геніального українського педагога. Згідно з рішенням ЮНЕСКО, 2018 р. оголошено роком В. Сухомлинського. До урочистих заходів активно долучилася громада Сумського педагогічного університету. Наші викладачі вже багато років плідно співпрацюють з донькою класика педагогічної думки – академіком Академії педагогічних наук України Ольгою Василівною Сухомлинською, під керівництвом якої професором А.А.Сбруєвою захищено докторську дисертацію.

У засіданні круглого столу, присвяченого феномену педагогічної творчості Василя Сухомлинського взяли участь викладачі університету і магістранти спеціальностей «Педагогіка вищої школи» та «Адміністративний менеджмент». Учасники заходу ознайомилися з експозицією спеціальної виставки, підготовленої співробітниками університетської бібліотеки,   переглянули документальний фільм про павлишського вчителя, стали свідками презентації творчих проектів, розроблених студентами і магістрантами, долучилися до обговорення доповідей науковців.

У виступах викладачів і магістрантів було розкрито оригінальність ідей і значення досвіду Василя Олександровича, як педагога-новатора середини ХХ ст., представника гуманістичної педагогіки, що утверджувалася в епоху десталінізації суспільства, наголошено на започаткуванні В. Сухомлинським педоцентричних і націоцентричних тенденцій, вельми актуальних в умовах нової української школи початку ХХІ ст. Велич Василя Сухомлинського полягає в актуалізації і концептуалізації таких понять як духовність, душа, совість, творчість милосердя, любов, чуйність (близьких до християнських, проте вилучених із радянського дискурсу), у реабілітації заповідей народної педагогіки та етнопедагогічних цінностей виховання, що грунтуються на засадах антропоцентризму, кордоцентизму, філософії серця. Вже самі назви праць педагога є вельми красномовними і глибоко символічними: «Книга про совість», «Людина неповторна», «Духовний світ школяра», «Батьківська педагогіка», «Серце віддаю діятям».

В. Сухомлинський вчив своїх учнів таким простим, і таким природнім речам: бути собою, бути Людиною, почувати себе українцем. Як заповіт нащадкам звучать слова геніального педагога: «Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю матері, як колискою, як добрим ім’ям своєї родини…»