Головне меню

video message chat movie speech bubble flat icon symbol 512a 629587303

ios
Screenshot 6 48024 122668064

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Історія університету бере початок із 20-х рр. XX ст., коли питання підготовки вчительських кадрів постало з небаченою гостротою. Уже в 1922 р. у найближчі плани роботи фінансово-господарського відділу при Сумському відділі освіти входило «облаштування передбачуваної до відкриття педагогічної школи». З весни 1924 р. почала здійснюватися широка кампанія масової педагогічної перепідготовки вчительства, а 28 грудня цього ж року відбулося відкриття Сумських вищих трирічних учительських курсів. Тоді за результатами іспитів на перший курс був зарахований 61 студент. У ході систематичного вдосконалення здійснення навчально-виховного процесу Сумські педкурси були реорганізовані у педтехнікум. Віднині велика увага стала приділятися організації та проведенню педпрактики й обліку її результатів. Така орієнтація на практичну підготовку майбутніх фахівців засвідчила нове ставлення до ролі вчителя в суспільстві, визнання потреби у кваліфікованих педагогічних кадрах.
У 1930 р. навчальний заклад реорганізували в Сумський інститут соціального виховання, а у 1933 р. – у Сумський державний педагогічний інститут. 
Директорами інституту в довоєнні роки були С.І. Прийменко, П.В. Гудзенко, Л.Т. Котко, І.Д. Семенов, Л.В. Гаркуша, Д.Ю. Нукалов.
У часи війни багато викладачів та вихованців інституту віддали свої життя за свободу й незалежність нашої Батьківщини. Це герой Радянського Союзу М.С. Майдан, поет І.І. Чумаченко, заступники директора Г.С. Гавриленко, Ю.І. Постольний; викладачі С.М, Гожієнко, В.Я. Півень, К.А. Стельберг і багато студентів, чиї імена іскрами вічного вогню викарбувані на гранітних каменях слави Батьківшини. Державних нагород за бойові заслуги були удостоєні викладачі та співробітники університету П.П. Бобровський, О.Ф. Дегтярьов, О.С. Ганжа, І.М. Волянський, М.Ю. Дзекунов, Є.П. Іванущенко, Д.П. Костенко, М.Н. Кравченко, М.І. Стеблянко, В.П. Григор’єв, М.К. Бобок, О.С. Скорик, В.К. Шабаль, Г.В. Шаблінська, І.А. Шаповалов, Ф.М.Яловий, І.М. Злочевський, Г.Д. Крамар, К.К. Швачко та багато інших.
У післявоєнні роки інститут стрімко розвивається. Підвищується кваліфікація його професорсько-викладацького складу, розширюється контингент студентів, збільшується кількість факультетів, покращується матеріально-технічна база. У 1957 р. навчальному закладу було присвоєне ім'я видатного радянського педагога А.С. Макаренка, уродженця Сумщини.
У жовтні 1999 р. Постановою Кабінету Міністрів України інститут був реорганізований у Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, що стало значним кроком у розвитку освіти й науки нашого краю.

Головні віхи історії СумДПУ ім. А.С.Макаренка

Грудень1924 р.

Згідно з рішенням Раднаркому УРСР відкриті вищі педагогічні (трьохрічні) курси – постанова Сумського окружного виконавчого комітету від 16.12.1924 р. за №59.

Серпень 1925 р.

Рішенням Раднаркому УРСР Сумські вищі педагогічні курси перетворено в Сумський педагогічний технікум з правами вищого навчального педагогічного закладу і трирічним терміном навчання – постанова Ради Народних Комісарів УРСР.

Серпень 1930 р.

Рішенням Раднаркому УРСР Сумський педагогічний технікум перетворено в Сумський інститут соціального виховання з трирічним терміном навчання – постанова Ради Народних Комісарів УРСР від 11.08.1930 р. за №25/677.

Липень 1933 р.

Рішенням Раднаркому УРСР Сумський інститут соціального виховання перетворено в Сумський державний педагогічний інститут з чотирирічним строком навчання – постанова Ради Народних Комісарів УРСР.

Лютий 1957 р.

Рішенням Ради Міністрів УРСР Сумському державному педагогічному інституту присвоєно ім’я Антона Семеновича Макаренка – наказ міністра освіти УРСР від 23.02.1957 р.

Жовтень 1999 р.

   Постановою Кабінету Міністрів України на базі Сумського державного педагогічного інституту створено Сумський державний педагогічний університет імені А.С.Макаренка – постанова Кабінету Міністрів України від 06.10.1999 р. за №1843. 

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені А.С. МАКАРЕНКА В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ

За матеріалами інформаційно-довідкового видання
"Сумський державний педагогічний університет
 ім. А.С. Макаренка: досвід, реалії, перспективи"
за заг. редакцією А.І. Кудренка, укл. Л.В. Корж

 

Становлення Сумського державного педагогічного інституту в довоєнний період

Історія становлення Сумського державного педагогічного університету починається з 20-х років ХХ ст., коли питання підготовки вчительських кадрів набуло особливої соціальної ваги. Уже у 1922 р. у найближчі плани роботи фінансово-господарського відділу при Сумському відділі освіти входило «облаштування передбачуваної до відкриття педагогічної школи». Навесні 1924 р. почала здійснюватися широка кампанія щодо масової педагогічної перепідготовки вчительства на основі політичної підготовки, а відкриття Сумських вищих трирічних учительських курсів було призначено на 18 грудня 1924 р. – день початку роботи окружної вчительської конференції; однак ця подія відбулася напередодні Нового року – 28 грудня. До приймальної комісії надійшло 138 заяв, більшість з яких (120) – від вихідців із селян. Перші в історії закладу вступні іспити складалися з таких дисциплін: українська і російська мови (письмово); українська і російська мови (усно); політична грамота, природознавство, фізика; математика (усно); краєзнавство.

Детальніше

Розвиток Сумського державного педагогічного інституту в повоєнні десятиріччя

Після звільнення міста Суми зусиллями викладачів та студентів відновлювалася діяльність ВНЗ, і 25 листопада 1943 р. почалися заняття студентів фізико-математичного та природничого факультетів. У ці важкі часи інститут очолювали В.І. Зайцев (1943 – 1944 pp.), Д.Ю. Нукалов (1944 – 1948 рр.). У подальші повоєнні десятиріччя посаду керівника СДПІ (директора або ректора) обіймали Г.І. Носко (1948 – 1955 pp.), Ф.К. Гужва (1956 – 1959 pp.), Ф.М. Яловий (1959 – 1968 pp.), О.П. Овчаренко (1968 – 1980 рр.), І.Т. Качан (1980 – 1996 рр.).

Детальніше

 

СЬОГОДЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені А.С. МАКАРЕНКА

 Структурна розбудова університету на сучасному етапі 

За останнє десятиріччя університет зазнав істотної структурної розбудови. Зараз до складу університету входять три інститути (Інститут фізичної культури, створений у 2006 р., Інститут філології – у 2008 р., Інститут історії та додаткової педагогічної освіти – у 2009 р.) і п’ять факультетів (фізико-математичний, природничо-географічний, мистецтв, педагогіки та практичної психології, заочного навчання), навчально-консультаційні пункти у Лебедині, Путивлі, Шостці.

Інститут фізичної культури

Інститут філології

Інститут педагогіки і психології

Історичний факультет

Факультет мистецтв

Природничо-географічний факультет

Фізико-математичний факультет

ГЕРОЙ, ЯКОГО ВИХОВАВ СУМДПУ

MajdanMarkStepЙого красиве й серйозне обличчя дивиться на нас зі стенду музейної експозиції вдумливо і трохи засмучено. Цьому солдату виповнилося всього 32 роки, коли війна відібрала його життя. Але подвиг, який засяяв Зіркою Героя на його такому короткому й нелегкому шляху, подарував йому інше буття – вічне, у пам’яті багатьох поколінь нащадків, які нині з повагою і вдячністю згадують Героя Радянського Союзу, випускника природничо-географічного факультету тоді ще Сумського педінституту Марка Степановича Майдана.

Майбутній герой народився 27 вересня 1913 р. в с. Пушкарівка Сумського району. Закінчивши семирічку, працював на Сумському рафінадному заводі, згодом вступив на робітфак при Сумському педагогічному інституті. У 1937 р., успішно закінчивши інститут, за розподілом молодих спеціалістів поїхав на роботу на Хмельниччину. Вчителював у селі Великий Жванчик Дунаєвецького району, де викладав природознавство, хімію, працював завучем.

«Він дуже любив свою школу, дітей. З ними бував і в класі, і поза школою, в лісі, на луках, на жнивах..., – згадувала донька колишньої квартирної хозяйки Марка О.П.Римарчук. – Але останнім часом дуже клопотався про армію.

Він тричі писав листа на ім’я К.Є.Ворошилова, наркома оборони, із проханням призвати його в армію і тричі одержував однакову відповідь: «Працюйте там, де ви більше потрібні народові і Вітчизні. Бажаю успіху!».  Учителів у нас тоді справді не вистачало...».

Війна відірвала педагога від улюбленої праці. Він одягнув військову форму…

... М.С.Майдан, рядовий 433-ї стрілецької дивізії, воював спочатку на Західному, а потім – на ІІ Білоруському фронті. Влітку 1944 р. 49-а армія вийшла на берег річки Німан. Ворог панічно тікав, але міцно укріплював водні рубежі, тримався за них, за кожен  метр  утримуваної  території.   Бойова  обстановка  вимагала  швидкого   зосередження   всього   правого   крила ІІ Білоруського фронту в районі  м.Гродно. Тому 14 липня після оволодіння Волоколамськом основні зусилля ІІ Білоруського фронту були спрямовані на гродненсько-августовський напрямок.

Плануючи Білоруську операцію, ставка верховного головнокомандувача надавала великого значення несподіваності удару. У період підготовки наступу були вжиті заходи щодо маскування наших військ і дезінформації супротивника, завдяки чому вдалося непомітно для ворога здійснити перегрупування радянських військ і зосередити значні сили Червоної армії проти німецької групи армій «Центр».

У той же день війська 50-ї армії прорвали оборону ворога на західних берегах рік Пира й Німана, але продовжити далі наступ не вдалося.

Гітлерівці проводили  численні  контратаки.  Бої  набули напруженого характеру. При форсуванні річки Німан виняткові хоробрість,  мужність  і  героїзм  проявили  бійці 2-го батальйону  433-го полку 64-ї стрілецької дивізії.

У ніч із тринадцятого на чотирнадцяте липня рота лейтенанта Сухіна однією з перших вийшла до річки Німан у районі населеного пункту Лунно та почала готуватися до форсування річки. Річка у цьому місці була доволі широка і глибока, із швидкою течією, що ускладнювало виконання завдання.

Німці знаходились на західному березі річки, русло якої перебувало під гарматним обстрілом супротивника. Удосвіта, коли ще не розтанув вранішній туман, спеціально виділені групи бійців тихо підійшли до ріки та обережно спустили на воду колоди й товсті дошки. Штовхаючи їх уперед себе, бійці з гвинтівками й автоматами через плече плавом почали перетинати річку. Але ворог помітив дії наших воїнів і відкрив сильний вогонь із гармат, мінометів, кулеметів, гвинтівок. На західний берег вдалося переправитись лише невеликій групі сміливців, яку очолював лейтенант Семен Захарович Сухін. До її складу входили червоноармійці-кулеметники: сержант Степан Микитович Калінін, Марко Степанович Майдан, Іван Григорович Шеремет, Іван Іванович Осинний, Олексій Петрович Нечепуренко, Тимофій Іванович Солопенко.

Вибравшись на обривчатий піщаний берег, вони захопили невеликий плацдарм, розміром трохи більше 50 метрів по фронту і стільки ж у глибину, і приготувалися до відбиття контратак фашистів. Телефоніст Осинний зумів перетягнути на західний берег Німана провід і встановити зв’язок із командиром батальйону.

Гітлерівці відкрили по них сильний вогонь. Вони вирішили скинути сміливців у ріку. Було організовано одна за іншою вісім контратак, але всі спроби фашистів закінчилися невдало.

Розлючені німці почали дев’яту контратаку.  Цього разу на позиції наших воїнів пішли в наступ понад 150 гітлерівців. Червоноармійці зустріли їх шквалом кулеметного вогню. До ворожих солдатів залишилося близько 100 метрів відстані. І знову пролунала чітка команда лейтенанта Сухіна: «Вогонь!». Одночасно «заговорили» автомати наших бійців. Шеренга фашистів почала помітно рідіти, але, незважаючи на втрати, гітлерівці продовжували наступати. Тоді було вирішено скористатися гранатами. Німецькі солдати не витримали гранатного удару й відступили. Закінчувалися запаси патронів, але і з такого скрутного становища було знайдено вихід. Ризикуючи життям, двоє сміливців вздовж обривчатого берега підповзли до ворожих позицій, які знаходилися на фланзі. Коли ворожий кулеметник, випустивши останній патрон, почав перезарядку зброї, Сухін і Шеремет рвучко кинулися на фашиста, захопили кулемет із боєприпасами і з трофеями повернулися до своїх.

Бій розпочався. Гітлерівці були дуже розлючені, але зламати хоробрих воїнів не могли. Здавалося, що на цьому маленькому клаптику немає живого місця.

Остання дванадцята контратака противника була особливо запеклою. На позицію червоноармійців посунули до трьохсот фашистів у повний зріст.

Відважна сімка вогнем трофейного кулемета відбила й цю контратаку ворога.

Близько  доби тривав нерівний бій. Більшість наших воїнів, у тому числі й М.С. Майдан, були поранені, але ніхто не покинув поля бою.

За цей час бійці знищили більше понад 150 гітлерівців. Утримуючи плацдарм і відволікаючи на себе сили ворога, вони дали можливість нашим підрозділам побудувати за одну ніч переправу.

Наступного ранку на західний берег Німана переправились підрозділи полку й вибили гітлерівців із великого населеного пункту Лугіно.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24.03.45 семи відважним воїнам було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Вилікувавшись в госпіталі після поранення, Марко Майдан повернувся  на передову. Та вчителю-солдату не судилося дожити до світлого Дня Перемоги. 10 лютого 1945 р. він був тяжко поранений і помер в госпіталі від ран. Це сталося в бою за угорське містечко Кишкунлацхаз,  де й поховано Героя Радянського Союзу М.С. Майдана.

Свято шанує пам’ять мужнього воїна нинішня молодь. Середній школі села Великий Жванчик Хмельницької області присвоєне ім’я цього славетного уродженця Сумщини. У с. Пушкарівка Сумського району, де народився Марко Степанович, встановлено погруддя учителя-Героя. Є присвячені йому експозиції й у музеї рідного університету. Щороку, напередодні Дня Перемоги, відбувається легкоатлетичний пробіг студентів і викладачів СумДПУ на малу батьківщину славного  солдата, в його рідне село.

В.В. Снагощенко,

доцент кафедри методики

викладання

суспільних дискиплін

Фотогалерея

 

1 493218191 2 551659215 3 1809057242 4 344696126 5 1984262751 1984262751
location
Приймальня ректора
40002, Сумська обл., м. Суми,
вул. Роменська 87
+38(0542) 22-15-17, 68-59-02
E-Mail: rector@sspu.sumy.ua

Всі контакти

На сайті

На даний момент 129 гостей на сайті

Copyright © 1924 - 2018. All Rights Reserved.

RAD Studio 10.2.2 Tokyo, Delphi, C++Builder, Delphi, C++Builder, На Delphi можно писать приложения не только под Windows но и под продукцию Apple (MAC OS, iPad, iPod, iPhone (iOS)), Android и даже Lunux.
Android Studio, Example, Sources, Уроки, Исходники, мобильный, смартфон
GPS трекер Goome GM02EW